Щурячі перегони

як вибігти з колеса, не порушуючи власної душевної рівноваги?

Сьогодні маємо абсолютний культ ачівменту і перформансу. Або, як сказали би бурсаки з Павло-Кічкасу — “коняка працювала довше за всіх, проте вона чомусь не голова колгоспу”. Культ праці заради постійної гонитви за золотим тільцем. Це основа сучасної парадигми “американської мрії”. Проте якість і реальність мрії — питання дискусійне.

Є такий дуже незручний для адептів будь-яких тренінгів Тоні Робінса покажчик — коефіцієнт Джині. Себто різниця між найбагатшими та найбіднішими. Навіть найкапіталістичніші країни вже визнали, що стимулювання працездатності найкраще працює, коли апелює до певного балансу в суспільстві. Ніхто не хоче бігти все швидше за світом, який апріорі був дуже жорстко поділений ще до нашого народження.

Стратифікация — не єдина проблема. Світ зараз не тільки має певну кастовість зовсім не в індійському сенсі, але й дуже чітко регіоналізований. Ви не відкриєте виробництво комп’ютерної флеш-пам’яті у Швеції. Навіть за наявності капіталу і робочих рук. Проти вас гратиме уся світова логістика і специфіка регіональної економіки. Тому вже при виборі професії слід налаштовуватися на вирішення більш кардинальної проблеми — переїзду.

Ну то й що? Налякали українця заробітчанством. А те, що навіть найуспішніші країни зараз сидять глибоко в екзистенційній кризі. Оптимізм атомної ери скінчився ще тоді, коли наші батьки були молодими. Рейганоміка успішно з’їла увесь кредит потенційного росту до нульових. Ми живемо в стані перманентної інформаційної революції і фінансової кризи одночасно.

Сьогоднішні новітні цінності продаються вже зовсім інакше. Перші доступні стільникові технології рекламувалися на кшталт: “Ви зможете бути постійно на зв’язку!”. Сьогодні цього зв’язку стільки, що топові менеджери благають про те, щоб хоч на хвилинку випасти з цього безкінечного тренажера хом’яків. Відпустка без ділових проблем і обридлих партнерів — справжня розкіш.

Проте відпустки, інформаційні детоксикації і шалені витрати на психологічні техніки давніх йогів не завжди дієві. Нам все ще хочеться комфортного міського життя в гідних інфраструктурних умовах. Проте жодного дієвого рішення, крім того, щоб і далі змагатися за сумнівної якості вимпел, жодна економіка в світі нам не дає. І наступне століття пройде у пошуках рішення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *